АБАЗИНИ, абаза (самоназва), народ у Росії, найдавніші жителі Північного Кавказу. Оселилися у цьому регіоні більше 5000 тому. Батьки абазин – плем'я абазгів, яке на початку нашої ери разом із племенами зикхів та аланів освоїло причорноморські території.
Скільки Абазінів у світі?
Абазін | |
---|---|
Сучасна самоназва | абаза уагlа |
Чисельність та ареал | |
Усього: ~ 300 тис. |
Як виглядають абазини?
Відмінні риси зовнішності: середнє зростання; струнка, підсмажена фігура; вузьке обличчя; висока перенісся; довгий ніс, часто з горбинкою; Чорне волосся; сірі, блакитні, карі, чорні звужені очі. Традиційні заняття абазін – скотарство, землеробство, садівництво, бджільництво.
Якою мовою говорять абазини?
Абазинська мова (Абаз. Абаза бизшва) – мова абазин, відноситься до абхазо-абазинської гілки абхазо-адизької групи мов Кавказу. Абазинська мова в даний час зберігся в Карачаєво-Черкесії, де є одним з 5 офіційних мов республіки.
Що означає Абазинець?
Значення представник народу абхазо-адизької етномовної групи, що становить корінне населення Карачаєво-Черкесії та Адигеї ◆ Немає прикладу вживання (див.
Звідки взялися абазини?
ВАЗИНИ, абаза (самоназва), народ у Росії, найдавніші жителі Північного Кавказу. Оселилися у цьому регіоні понад 5000 тому. Батьки абазін – плем'я абазгів, яке на початку нашої ери разом із племенами зикхів та аланів освоїло причорноморські території.
Де живуть абазини у Туреччині?
Одне з найбільших абхазьких сіл Туреччини – Балбали, або, як його називають місцеві абхази, Калдахуара.Воно було засноване вихідцями з однойменного села в Абхазії в XIX столітті: переселенці, відчуваючи ностальгію по батьківщині, дали цьому містечку в Сакарському регіоні рідну абхазьку назву.
Скільки голосних в абазинській мові?
Без перебільшення абазинський — один із найнезвичайніших мов, причому у Росії, а й у світовим мірками. У ньому всього два голосних звуку та більше 60 приголосних, здатних утворювати часом складні поєднання.
Скільки літер в абазинській мові?
Абазинський алфавіт містить близько 70 знаків (точне число залежить від того, включати чи ні літери, що зустрічаються лише в запозичених словах, наприклад е або ю).